Хліб шкільний. Він такий нелегкий для людей:

Забуваючи власні тривоги

Вчити розуму інших, чужих вам дітей,

Щоб прокласти в життя їм дорогу.

За недоспані ночі, любов і тепло,

За бажання хоч чогось навчити,

За терпіння, усмішку, сердечне добро

Вам не раз ще подякують діти.

А коли промайнуть ці безжурні літа,

І ми будем далеко від школи,

На листочках багряних напишем листа,

Що ми вас не забудем ніколи!