Хліб шкільний. Він такий нелегкий для людей:
Забуваючи власні тривоги
Вчити розуму інших, чужих вам дітей,
Щоб прокласти в життя їм дорогу.
За недоспані ночі, любов і тепло,
За бажання хоч чогось навчити,
За терпіння, усмішку, сердечне добро
Вам не раз ще подякують діти.
А коли промайнуть ці безжурні літа,
І ми будем далеко від школи,
На листочках багряних напишем листа,
Що ми вас не забудем ніколи!